на сторінку Традицій

Персонажі подільської міфології

БЕРЕГИНІ
Берегині - повітряні діви, які оберігають людей від вовкулаків. Слов'яни вважали, що берегині живуть коло хати і оберігають її мешканців від злих духів. Веселі, пустотливі та привабливі істоти, які співають чарівні пісні неймовірними голосами. На початку літа вони кружляють у хрорводах на берегах річок, осяяні місячним промінням. Де бігали та пустували берегині трава росте густіша і зеленіша, а в полі хліб родить рясніше.

ВІДЬМА
Відьма - за древніми легендами, жінка, яка продала свою душу дияволу. На півдні - це жінка більш приваблива, нерідко молода вдова; на півночі - стара, товста, як бочка, баба з сивим волоссям, кістлявими руками та величезним синім носом. Від інших жінок відрізняється тим, що має маленький хвостик і має здатність літати у повітрі на мітлі, кочерзі, в ступі. Вирушає на свої темні справи через пічну трубу, може обертатись на різних тварин, найчастіше на сороку, свиню, собаку, жовту кішку. Молодіє і старіє разом з місяцем. 12 серпня на Силу відьми обмирають, напившись молока. Відоме місце зібрань відьом на шабаш в Купальську ніч - в Києві на Лисій горі.

ВЕЛЕС
Велес (Волос) - бог скотарства та богатства, заступник тваринного світу. Він поріднив людину та тварину, вчив людей не вбивати тварин, а використовувати їх у господарстві. Велес - заступник волхвів, творців, вівчарів, торгівців; наділяє людей талантом, фізичними даними: високим зростом, гарним голосом, слухом. Він -батько велетнів; вол - могутній, великий. Волос - один з богів пантеона князя Володимира, його день - понеділок.

У древніх слов'ян існував жнивний звичай - "завивати бороду". Останні колоски не жали, а заплітали у бороду, як подарунок богу Волосу. Трава та ліс - волосся землі.

ВІЙ
Вій - найстрашніший та найсильніший представник нечистої сили, що живе під землею. Розкорячистий, косолапий, руки і ноги схожі на коріння дерев, весь у землі. У нього важка хода, з'являється лише у тих випадках, коли всі інші представники нечистої сили не можуть справитися. Повіки довгі, до самої землі, сам він їх підняти не може, зазвичай це роблять кажани. Як і вся нечисть, зникає з третіми півнями.

ДАЖБОГ
Дажбог (Даждьбог) - бог сонця, жнив, син Сварога, чоловік богині місяця. У міфах - один з перших царів та законадавців, поклав початок літочисленню зо сонячним календарем. Гарний, сильний парубок, молодий князь, заступник плугарів та засівателів. Наділяє людину фізичною силою, здоров'ям, мудрістю, майстерністю. В літописах його називають предком русичів. Ще Даждьбог - охоронець ключів земних. Бог сонця закриває землю на зиму та віддає ключі птахам, які несуть їх у вирій - літнє царство, країну душ. Весною птахи вертають ключі і Даждьбог відкриває землю. Один з богів пантеона князя Володимира, його день - середа.

КУПАЛО
Купало - бог земних плодів. Йому приносили жертви перед жатвою, 23 червня, в день св. Агрипини, яку в народі називали Купальницею. Молоді люди прикрашались вінками, розкладали багаття, танцювали навколо нього та співали купальські пісні. Ігрища продовжувались всю ніч. Подекуди 23 червня топили лазні, застилали їх травою купальницею, а потім купалися у річці. На Різдво Іоана Предтечі плели вінки і вішали їх під стріхою хати і в хліву, щоб відвернути від житла злих духів. Це прекрасне язичницьке свято зараз відроджується на Україні та в Білорусі.

ЛАДА
Лада -богиня кохання, заступниця шлюбу, домашнього вогню, богиня юності, краси, родючості. Сама жіночність, ніжна, співуча, русокоса, ходить в білому одязі. Вона і парубка до коханої непомітно підведе у танці, і падчірку від злої мачехи приховає під густим гіллям, коли та на побачення тікає. Лада в молодих сім'ях підтримує вогонь: ось-ось погасне, ледь жевріє, а вона гілочку підкине, одежою колихне - розгориться багаття, доторкнеться сердець літнім теплом і знову лад у сім'ї.

ЛЕЛЬ
Лель - юний бог кохання, син Лади. Зовсім молодим Лель часом просто бавиться коханням, хоча і робить це з щирих намірів - для нього це лише весела гра. Гарний парубок з кучерявим волоссям закохує в себе дівчат, наспівуючи їм та граючи на сопілці. Коли ж йому життя нема з-за чергової нареченої, Лель знаходить їй парубка та переконує обох у тому, що вони все життя шукали один одного. З'являється Лель весною, живе разом зі своїм братом Полелем у лісі. Разом вони виходять зустрічати Ярило. Сопілку Леля можна почути в Купальську ніч.

ЛІСОВИК
Лісовик (Лішак) - дух лісу. Показується і зникає зненацька. Співає без слів, плескає в долоні, свистить, аукає, регоче, плаче, перетворюється на старого діда, мандрівника, вовка, сову. Лісовик ходить без шапки, волосся зачісує наліво, кафтан запахує направо, вій та брів нема. Намагається залякати людей, завести у гущавину. Заступник тварин, особливо любить зайців. Може програти їх іншому Лішаку в карти. Харчується мохом, шишками, любить пити горілку, живе з сім'єю у дуплі старого дерева. Щоб уникнути підступів Лісовика, одежу перевдягали навиворіт.

МАВКИ
Мавки (Навки, Нявки) - у східнослов'янській міфології злі духи, часто смертоносні. За українськими повір'ями, мавками ставали померлі до хрещеня діти. Ім'я Мавки утворено від "навь" (Навка), що значить "втілення смерті". Вони не мають тіла, не відзеркалюються у воді, не мають тіні та спини, тому видно всі нутрощі. Мавки і русалки - не одне поняття, вони мають багато відмінностей.

МАКОША
Макоша (Макеша) - слов'янське божество, заступниця жіночих робіт, прядіння та ткацтва. Богиня землеробства і достатку, мати врожаю. Її квітка, мак, п'янить, як кохання. Від назви цієї яскравої квітки, яку дівчата вишивали на сорочках, походить і назва богині. Макоша - богиня життєвої жіночої сили. Єдина жіноча богиня, чий ідол стояв на верхівці пагорба в пантеоні князя Володимира.

У деяких північних племенах Макоша - недобра та холодна богиня.

ПЕРУН
Перун - головний бог Київської Русі. Це грізний бог війни, який керує всіма небесними явищами. Високий, плечистий, чорноволосий, має велику голову та золоту бороду (мед по бороді тече). В правій руці - лук, в лівій - стріли. Найсильніший у природі, бореться зі злими силами. 2 серпня святкували день Перуна. В цей день вся нечиста сила, рятуючись від стріл справедливого бога, перетворюється на тварин. В давнину 2 серпня до хати не пускали собак і кішок, щоб не навести грозу - кару Перуна. Його птах - півень, день - четвер. Статуя Перуна-громовержця стояла в пантеоні князя Володимира.

ПОЛЬОВИК
Польовик - дух, який береже хлібні поля і який має тіло чорне, як земля, очі різнокольорові; замість волосся на голові росте довга трава. Одягу він не має. Іноді з'являється у вигляді дідугана в білій одежі і лякає людей. Його поява супроводжувалась сильним поривом вітру. Збиває людей зі шляху, кружить їх, веде до ярів і боліт, особливо любить тішитися з п'яними плугарями. Як і всі нечисті, польовики - хабарники, горделиві та вередливі - люблять, щоб їх ублажали.

ПОЛЕЛЬ
Полель - бог шлюбних зв'язків, рідний брат Леля. На відміну від свого брата, Полель не крутить дівчатам голови, його сопілка грала для двох люблячих сердець, він на весіллях співає пісні. Зовнішньо брати дуже схожі, тільки Полель старший, мужніший, виший та ширший у плечах. Полель любить весну, коли разом з природою у серцях людей прокидається велике почуття, а ще більше любить осінню пору шлюбів, коли закохані серця з'єднуються.

РОД
Род - бог Всесвіту, що живе на небі і дає життя всему живому, всьому, що тільки існує на землі. Роду приписувалась творча і чоловіча сила (фаллічне божество). Глиняні, дерев'яні та кам'яні зображення, охоронні амулети цього бога ще досі знаходять під час розкопок. Род - втілення древньої богині плодючості, чоловіче начало. Культ цього бога, як і більшості язических богів, після введення християнства було втрачено.

РОЖАНИЦІ
Рожаниці - діви долі, родючості, жіночої сили. Їх культ виник в період матріархата і пов'язаний з культом жіночої родючості. Вони присутні при народженні дітей і визначають їх долю. Зазвичай баби-повитухи, які приймають роди, знають, як задобрити Рожаниць, щоб ті допомогли легко народити. Спочатку Рожаниць було дві чи три, пізніше - сім, відповідно дням тижня.

РУСАЛКА
Русалка - діва вод, за іншими легендами, дружина водяного. Це висока, гарна дівчина, що живе на дні водоймищ. Русалка не має риб'ячого хвоста. Вночі вона з подругами грається на поверхні води, сідає на млинне колесо, пірнає. Перехожого діва вод може залоскотати до смерті, або завести до себе. Як правило, русалками ставали дівчата, які втопились від нещасного кохання або були потоплені мачухами. Русалка може вийти заміж за людину, але цей шлюб завжди невдалий.

СВАРОГ
Сварог - бог небесного вогню, батько Даждьбога. Кинув на землю з неба ковальські кліщі, і з тих часів люди вміють кувати залізо. Сварог розбивав променями-стрілами небесний покрів, відкривав небо і сонце, надсилав людям небесний вогонь, без якого не виготовиш ні прикраси, ні зброї; розпалював іскрами натхнення у серцях і душах майстрів. Сварог - бог вередливий, рідко кому відкривав свої таємниці. Уявлявся у вигляді молодого плечистого коваля, мовчазного та суворого. Був заступником ковалів, яких іноді звали його онуками - сварожичами.

СТРИБОГ
Стрибог - бог повітряних стихій, стародавнє верховне божество неба і Всесвіту. Дихає рівно і шумно, гуляє по морю. Коли розгнівиться - загуде, закрутить, завиє, збере хмари, хвилі підніме, кораблі розкидає, а то і втопить. Уявлявся в образі гусляра, що перебирає струни, із луком за спиною, на поясі - сагайдак зі стрілами. Стрибог - той, що долає перешкоди, його онуки - вітри, його день - неділя. Один з богів пантеона князя Володимира.

ТРОЯН
Троян - бог місяця, ночі та будівництва; його найбільше поважали східні слов'яни. Це - володар троьх стихій: неба, землі і підземелля, він керує простором і часом.

У південних слов'ян Троян - нічний демон, якого зображували з козячими вухами і ногами, іноді уявляли його триглавим. У сербських казках одна голова Трояна пожирає людей, інша - тварин, третя - риб, що символізує його зв'язок з трьома царствами.

ЯРИЛО
Ярило (Яр) - бог природи, що пробуджується, заступник рослинного світу. Ця молода, красива людина на білому коні і у білій мантії з вінком весняних квітів на голові. У лівій руці він тримає колосся. Весною святкували "ярилки", які завершувались похованням Ярила. Де Ярило пройде - буде гарний врожай, на кого гляне - у того в серці розгорається кохання. Ярило ототожнювався із Сонцем. У багатьох піснях, приказках люди звертались до цього божества з проханням про тепле літо і гарний врожай. День Ярила - 4 червня.

на страницу Традиций

Персонажи подольской мифологии

БЕРЕГИНИ
Берегини - воздушные девы, оберегающие людей от упырей. Славяне считали, что берегини живут возле дома и оберегают дом и его обитателей от злых духов. Весёлые, шаловливые и привлекательные создания, поющие чарующие песни восхитительными голосами. Ранним летом при луне они кружатся в хороводах на берегах водоёмов. Где бегали и резвились берегини, там трава растёт гуще и зеленее, а в поле хлеб родится обильнее.

ВЕДЬМА
Ведьма - по старинным преданиям, женщина, продавшая душу чёрту. На юге - это женщина более привлекательная, нередко молодая вдова; на севере - старая, толстая, как кадушка, баба с седыми космами, костлявыми руками и с огромным синим носом. От прочих женщин отличается тем, что имеет маленький хвостик и владеет способностью летать по воздуху на помеле, кочерге, в ступе. Отправляется на свои тёмные дела непременно через печную трубу, может оборачиваться в разных животных, чаще всего в сороку, свинью, собаку и в жёлтую кошку. Вместе с месяцем стареет и молодеет. На Силу 12 августа ведьмы обмирают, опившись молока. Известное место сбора ведьм на шабаш в Купальскую ночь - в Киеве на Лысой горе.

ВЕЛЕС
Велес (Волос) - бог скотоводства и богатства, покровитель животного мира. Он породнил человека и животное, учил людей не убивать животных, а использовать их в хозяйстве. Велес - опекун волхвов, творцов, пастухов, торговцев; наделяет человека талантом, физическими данными:
высоким ростом, хорошим голосом, слухом. Он - отец великанов; вол - могучий, большой. Волос - один из богов пантеона князя Владимира, его день - понедельник.
У древних славян существовал жатвенный обычай - "завивать бороду". Последние колосья не сжинали, а сплетали в бороду, как подарок богу Волосу. Трава и лес - власы земли.

ВИЙ
Вий - самый страшный и самый сильный представитель нечистой силы, живущий под землей. Раскоряченный, косолапый, руки и ноги, что корни дерева, весь в земле. Ходит тяжело, появляется лишь в тех случаях, когда другие представители нечистой силы не в состоянии справиться. Веки длинные, до самой земли, сам он их поднять не может, обычно это делают летучие мыши. Как и вся нечисть исчезает с третьими петухами.

ДАЖЬБОГ
Дажьбог (Даждьбог) - бог солнца, жатвы, сын Сварога, муж богини луны. В мифах - один из первых царей и законодателей, положил начало летоисчислению по солнечному календарю. Красивый, сильный юноша, молодой князь, попечитель пахарей и сеятелей. Наделяет человека физической силой, здоровьем, мудростью, мастерством. В летописях его называют предком русичей. Ещё Дажьбог - хранитель ключей земных. Бог солнца закрывает землю на зиму и отдает ключи птицам, которые уносят их в летнее царство, страну ушедших душ. Весной птицы возвращают ключи и Дажьбог открывает землю. Один из богов пантеона князя Владимира, день его - среда.

КУПАЛА
Купала - бог земных плодов. Ему жертвовали перед сбором хлеба, 23 июня, в день св.Агриппины, которая и была прозвана в народе Купальницей. Молодые люди украшались венками, раскладывали огонь, плясали вокруг него и воспевали Купалу. Игрища продолжались всю ночь. Кое-где 23 июня топили бани, настилали в них траву купальницу (лютик) и после купались в реке. В самое Рождество Иоанна Предтечи, сплетая венки, вешали их на кровли домов и на хлевах, чтобы удалить злых духов от жилища. Этот красивый языческий праздник возрождается на Украине и в Белорусии.

ЛАДА
Лада - богиня любви, покровительница браков, домашнего очага, богиня юности, красоты плодородия. Сама женственность, нежная, певучая, русокосая; в белых одеждах - она и в Купальскую ночь в хороводе парня к милой подведёт; и падчерицу от злой мачехи под ветвями спрячет, когда та на встречу с дружком соберётся. В молодых семьях очаг поддерживает: вот-вот погаснет бывает, а Лада веточку подбросит, одеждами взмахнёт - разгорится очаг, теплом тронет сердца неразумных и снова лад в семье.

ЛЕЛЬ
Лель - юный бог любви, сын Лады. По молодости лет своих, Лель порой просто забавляется любовью, хотя делает это с добрых побуждений - для него это весёлая игра. Красивый юноша с курчавыми волосами влюбляет в себя девушек, наигрывая им на свирели и напевая. Когда же ему проходу нет от очередной избранницы, Лель находит ей парня и убеждает обоих, что они искали именно друг друга. Появляется Лель весной, живёт вместе со своим братом Полелем в лесу. Вместе они выходят утром встречать Ярило. Свирель Леля можно услышать в Купальскую ночь.

ЛЕШИЙ
Леший (лесовик, лесовой, лешак) - дух леса. Показывается и исчезает внезапно. Поёт без слов, хлопает в ладоши, свищет, аукает, хохочет, плачет, перекидывается стариком, путником, волком, филином; без шапки, волосы зачёсывает налево, кафтан запахивает направо, бровей и ресниц нет. Людей старается запутать, завести в глубь леса, напугать. Звери в его ведении, особенно зайцы. Может проиграть их в карты другому лешему. Питается мхом и шишками, любит выпить водки, живет с семейством в дупле старого дерева. Избежать козней лешего можно переодев одежду наизнанку.

МАВКИ
Мавки (навки, мевки) - в восточнославянской мифологии злые духи, часто смертоносные. По укр. поверьям, в мавок превращаются умершие до крещения дети: имя мавка образовано от "навь" (навка), что означает воплощение смерти. Мавки бестелесны и не отражаются в воде, не имеют тени, спины у них нет, поэтому видны все внутренности. Мавки и русалки не одно и то же, они имеют много различий.

МАКОША
Макоша (Мокошь, Макеша) - славянское божество, покровительница женских работ, прядения и ткачества. Также земледельческое божество, мать урожая, богиня изобилия. Цветок мак - пьянящий, как любовь. От названия этого яркого цветка, который девушки вышивали на свадебных рушниках - имя богини. Макоша - божество женской жизненной силы. Единственное женское божество, чей идол стоял на вершине холма в пантеоне князя Владимира. У некоторых северных племен Мокошь - холодная недобрая богиня.

ПЕРУН
Перун - верховный бог Киевской Руси; грозный бог, повелевающий небесными явлениями; бог войны. Высокий, плечистый, черноволосый, большеголовый, златобородый (мед по бороде течёт). В правой руке - лук, в левой - колчан со стрелами. Самый сильный в природе, борется со злыми силами. 2 августа - Перунов день. В этот день вся нечистая сила, спасаясь от огненных стрел Перуна, превращается в различных зверей. В давнее время 2 августа собак и кошек в дом не пускали, чтобы не навести грозу - гнев Перуна. Птица Перуна - петух, его день - четверг. Статуя Перуна-громовержца стояла в пантеоне богов князя Владимира.

ПОЛЕВОЙ
Полевой (полевик) -дух, охраняющий хлебные поля;
имеющий тело чёрное, как земля; глаза разноцветные; вместо волос голова покрыта длинной травой; шапки и одежды нет никакой. Иногда он появляется в облике старца в белых развевающихся одеждах и пугает людей. Его появление сопровождается сильным порывом ветра. Сбивает людей с дороги, кружит их, заводит к оврагам и болотам, а в особенности потешается над пьяными пахарями. Как и все из нечисти, полевики - взяточники, гордецы и капризники -любят, чтобы их ублажали.

ПОЛЕЛЬ
Полель - бог брачных уз, брат Леля. В отличие от своего братца, Полель не кружит девушкам головы, его свирель играет для двоих любящих сердец, и песни он поёт на весёлых свадьбах. Внешне братья схожи, только Полель старше, мужественнее, выше ростом, шире в плечах. Любит Полель весну, когда вместе с природой в сердцах людей пробуждается великое чувство, а ещё больше любит осеннюю пору свадеб, когда сердца соединяются.

РОД
Род - бог Вселенной, живущий на небе, давший жизнь всему живому, всему, что только существует в мире. Роду приписывается творческая и мужская сила (фаллическое божество). Глиняные, деревянные и каменные изображения, охранные талисманы этого бога находят во время раскопок. Род - воплощение древней богини плодородия, мужское начало. Культ этого бога, как и большинства языческих богов, после введения христианства был утрачен.

РОЖАНИЦЫ
Рожаницы - девы судьбы, плодородия, женской силы. Их культ возник в период матриархата и связан с культом женского плодородия. Они присутствуют при рождении детей и определяют их судьбу. Обычно бабки-повитухи, которые принимают роды, знают, как задобрить рожаниц, чтобы те помогли легко родить. Рожаниц было две или три, позднее - семь, видимо соответственно дням недели.

РУСАЛКА
Русалка - дева вод, по иным преданиям, жена водяного. Это высокая, красивая девушка, живущая на дне водоема. Рыбьего хвоста русалка не имеет. Ночью она вместе с подругами плещется на поверхности воды, садится на мельничное колесо, ныряет. Прохожего дева вод может защекотать до смерти или увести с собой. Как правило, русалками становятся девушки, утопившиеся от несчастной любви или утопленные мачехами. Русалка может выйти замуж за человека, но брак этот всегда неудачен.

СВАРОГ
Сварог - бог небесного огня, отец Дажьбога. Бросил на землю с неба кузнечные клещи, и с тех пор люди научились ковать железо. Сварог разбивал лучами- стрелами небесный покров, открывал небо и солнце, посылал людям небесный огонь, без которого не изготовишь ни оружие ни украшения; разжигал искрами вдохновение в сердцах и душах мастеров; Сварог - капризный бог, он редко кому открывал свои тайны. Представляется в облике молодого плечистого кузнеца, молчалив и строг; покровительствует кузнецам, коих называют его внуками - сварожичами.

СТРИБОГ
Стрибог - бог воздушных стихий, древнее верховное божество неба и Вселенной. Дышит ровно и шумно, гуляет по морским просторам. А если прогневается - загудит, закрутит, завоет, облака соберёт, волну поднимет, корабли разбросает, а то и потопит. Представляется в образе гусляра, перебирающего струны, с луком за спиной, а на поясе - сагайдак со стрелами. Стрибог - преодолевающий преграды, ветры - его внуки, день его - воскресенье. Один из богов пантеона Киевского князя Владимира.

ТРОЯН
Троян - божество луны, ночи и строительства, одно из наиболее почитаемых у восточных славян; владыка трех стихий: неба, земли и подземелья, он управляет пространством и временем.
У южных славян Троян - ночной демон, изображался с козлиными ушами и ногами, иногда треглавым. В сербских сказках одна голова Трояна пожирает людей, другая - животных, третья - рыб, что символизирует связь его с тремя царствами.

ЯРИЛО
Ярило (Яр) - божество пробуждающейся природы, покровитель растительного мира. Это молодой, красивый человек на белом коне и в белой мантии с венком весенних цветов на голове. В левой руке он держит колосья. Весной справляли "ярилки", которые заканчивались похоронами Ярилы. Где Ярило пройдёт - будет хороший урожай, на кого посмотрит - у того в сердце разгорается любовь. Ярило отождествляли с Солнцем. Во многих песнях, присказках люди обращаются к этому божеству с просьбой о тёплом лете и хорошем урожае. 4 июня - Ярилин день..